"Русский мир" не пройде: як в Україні захищають інформаційний фронт

Термін "гібридна війна" увірвався в інформаційний простір у 2014 році, коли весь світ став свідком зухвалої та підступної агресії Росії проти України. Ще задовго до появи зелених чоловічків їх предтечі з блакитних екранів телевізорів сіяли отруйні зерна "русского мира". Вони за допомогою місцевих посіпак руйнували не тільки збройну, але й інформаційну міць нашого війська. Об этом сообщает svidomitov.in.ua со ссылкой на СМИ.

Де і як сьогодні готують бійців інформаційного фронту і що їх чекає у військових частинах, зокрема в зоні бойових дій – читайте далі.

Зверніть увагу! Українські військові викликали справжній фурор на міжнародних навчаннях Combined resolve: відео

Олександра Безсмертна – справжній офіцер та морський піхотинець. В складному випробовуванні у зоні проведення Операції об’єднаних сил вона здобула право носіння берета морпіха.

Дівчина мріяла стати військовим журналістом. Та коли вона обирала навчальний заклад, у Львівській академії сухопутних військ якраз припинили набір військових кореспондентів. Це не зупинило її й вона вступила до обраного навчального закладу на спеціальність культуролога.

Олександра Безсмертна
Олександра Безсмертна

У 2016 році закінчила академію і по розподілу потрапила в одну з частин Військово-морських сил. Згодом через чотири місяці перевелася в бригаду на посаду прес-офіцера.

Мрійте і мрії здійснюються. Власне, на цій посаді я себе відчула і як журналіст, і як працювати із журналістами. Постійно передавати, що відбувається на фронті. Показувати людям, хто нас захищає. Показувати це обличчя фронту,
– розповіла Безсмертна.

Анексія Криму та бойові дії на Сході нашої країни показали необхідність постійної комунікації між збройними силами та громадянами. Вчасно розвіяні фейки і демонстрація здатності війська обороняти державу – зупиняли панічні атаки в суспільстві.

Давалось це нелегко, адже ніхто не чекав війни зі сторони нібито стратегічного партнера. Військовий журналіст Сергій Астахов у 2014 році був речником прикордонної служби і одним з перших зіткнувся з реаліями інформаційної війни і необхідністю підготовки професійних кадрів.

Сергій Астахов

"Останні п’ять років нас багато чому навчили. Ми підкорегували ці підходи і до журналістських кадрів, і до інформаційних повідомлень, які маємо готувати і подавати суспільству", – зазначив він.

Для цього, щоб у нас дійсно було повне розуміння між тим, що роблять військові в полі, в окопах і як їх може сприймати наше суспільство,
– пояснив Астахов.

З 2015 року військових кореспондентів та прес-офіцерів готують у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Начальник кафедри військової журналістики Олексій Позняков запевнив: там враховують усі сучасні тенденції, аби підготувати професіоналів, які зможуть адекватно висвітлювати події як у зоні ООС, так і в умовах повсякденної діяльності.

Цікаво! Постійно ризикують життям: як працюють медики на передовій та що змінилося за роки війни

Той факт, що в Україні почалось відродження цієї професії він вважає дуже позитивним кроком. Оскільки у армії повинен голос, професійний голос яким вона має говорити з суспільством.

Зробити військову журналістику затребуваною – саме таке завдання ставлять перед собою на Центральній телерадіостудії Міністерства оборони України. За словами її керівника Яни Холодної, російська агресія змусила в стислі терміни відряджати на Схід військових журналістів, більшість з яких не мали досвіду роботи в подібних умовах.

Яна Холодна
Яна Холодна

Практика часто замінювала теорію. Проте сьогодні у кожного військкора за плечима серйозний інформаційно-бойовий багаж. Відтак, їм є що запропонувати сьогоднішньому поколінню майбутніх військових журналістів.

Військові журналісти, які служать не перший рік, вийшли з ініціативою, аби забирати курсантів з комфортних умов і поміщати їх в ті умови в яких вони можуть опинитися на фронті,
– розповіла Холодна.

Заангажованість, лояльність, необ’єктивність – ярлики, які постійно вішали військовим медіа – у минулому, переконана вона. Військові журналісти здатні робити якісний інформаційний продукт. Армія ФМ, популярні телепроєкти "Техніка війни", "Про військо" та "Рекрут" мають свого слухача і глядача, а відтак і хороші рейтингові показники.

Для курсантів – військових журналістів, це чудова нагода відчути смак майбутньої професії. Майбутніх випускників чекають не тільки у редакціях військових засобів масової інформації, але й безпосередньо у військах. Створити привабливий образ військового не тільки важливий елемент патріотичного виховання, але й ефективний спосіб залучення людей на військову службу.

Прес-офіцер легендарної 128 бригади Богдан Петрик створив цілу серію креативних плакатів, де дотепно заохочував юнаків і дівчат до служби. Цим він серйозно посприяв поповненню частини мотивованою молоддю.


Креативні плакати, придумані Богданом Петриком

Нетривіальні методи заохочення молоді до військової служби шукають і в Національній гвардії. Там серйозно займаються роботою по залученню перспективних кадрів.

Людей треба запрошувати до армії. Їх треба заохочувати туди йти. Оскільки стара радянська система примусу не працює. По цьому шляху йдуть армії багатьох країн світу і він сьогодні один із самих якісних і перспективних,
– переконаний начальник прес-служби Нацгвардії України Вадим Голуб.

Представники військових медіа переконані, що впровадження стандартів НАТО дозволить побудувати ефективну систему комунікації сектору безпеки і оборони з суспільством.

Навчання за передовими західними методиками, потенціал Київського національного університету імені Тараса Шевченка та співпраця з усіма медіа структурами сектору безпеки та оборони дає надію на підготовку високопрофесійних військових журналістів та прес-офіцерів.

blog_ava
З наступного року російськомовні школи перейдуть на українську мову, – Новосад
сьогодні
2624

Джерело статті: “http://24tv.ua/russkiy_mir_ne_proyde_yak_viyskovi_zhurnalisti_zahishhayut_informatsiyni_front_n1214160”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя